Фортеця Хотинська

Хотинська фортеця

Хотин — старе місто християнських та мусульманських часів

На скелястих схила річки Дністер в XI ст. східно-слов'янські племена звели «град» Хотин. Протягом декількох століть (X-XII ст.) місто встигло побувати у володінні багатьох могутніх князівств — Галицького, Теребовлянського і Галицько-Волинського. Із приходом нових князівств змінювались культура та звичаї поселень — мусульмани змінювали християн, зведені мечеті — на церкви, на руїнах яких з часом знову зводились мечеті. Місто стало свідком багатьох війн — тут проживали як польські та турецькі вояки, так і наші славні козаки та гетьмани.

Подейкують, що в одній із будівель Хотинської фортеці колись були облаштовані популярні турецькі бані з басейнами. А ще цікавіше — тут знаходився справжній турецький гарем, згідно з переказів та легенд тут перебувало понад три десятки дівчат.

Що ж, давайте увійдемо через дерев'яний міст в одне із найславніших архітектурних та історичних місць України — фортецю в Хотині.

Хотинська фортеця, панорамний вигляд

Панорама Хотинської фортеці

Стежками історії Хотинської фортеці

Згіно історичних довідок, на землях Хотинської фортеці життя існувало ще в часи Ярослава Мудрого та Володимира Великого (VII-IX ст. Київська Русь)

Кам'яну фортецю вперше звів Данило Галицький в середині XIII ст., де на той час розташовувались укріплення із дерева. Незважаючи на те, що фортеця Д. Галицького була значно менших розмірів, поряд із фортецею сьогодні, вона відіграла надзвичайну роль в обороні князівства від турецьких навалів. Північна вежа сьогодні — саме на її місці колись розташовувалась кам'яна фортеця Д. Галицького.

Після збільшення кордонів Молдавського князівства (XIV ст.) Хотин стає головним оборонним центром на шляху захисту від Угорщини, Польщі та Османської імперії. Згодом передувала значна зміна та реконструкція стін Хотинської фортеці. Її територію було розширено в три рази, зведено комендантський палац (під ним знаходились 2 чималих підвали із зброєю), стіни набрали потужніших оборонних здатностей (висотою в 40 м та завширшки в 5 м). Реконструкція була проведена за часів володіння Стефана III Великого.

Перший наступ та облогу фортеці в Хотині влаштувало турецьке військо на чолі із султаном Мухамедом II Завойовником. Датується цей наступ 1476 роком. Проте, цей наступ зазнав краху — фортеця вистояла. Але згодом, після входу Молдови в лави Османської імперії (панування Сулеймана I Пишного), фортеця набуває важливого стратегічного характеру в наступах турецьких військ на українські землі.

В 1538 р. фортеця пала від навали військ керманича польського князівства Сигізмунда I Старшого. Під час окупації польське військо підірвало ділянку між Надбрамною баштою та південною стіною. Згодом, під час реконструкції (1540-1544 рр.) пошкоджене прясло стіни було реконструйовано та віддалено на південь. Так рекоснтрукція передбачила В'їзну вежу, котрою користувалась лише еліта.

Хотинська фортеця, в'їзний міст

В'їзний міст до центрального входу Хотинської фортеці

В 1563 році Хотинська фортеця була захоплена Дмитром Вишневецьким Байдою. Метою захоплення фортеці було ухвалення згоди із молдавськими боярами для спільної боротьби із турецькими військами. Проте, похід Байди увінчався крахом, а самого ватажка було страчено в Константинополі.

Будучи ключовоим стратегічним пунктом, у 1615 р. панування в Хотині знову переходить в руки поляків, хоч було це не дуже довго — до 1621 року, коли, згідно Хотинської мирної угоди, прийшли молдовські господарі. Поштовхом для підписання угоди стала спільна перемога в битві під Хотином козацького війська Запорізького з молдовськими проти Речі Посполитої. Ватажком козаків був тоді Петро Конашевич-Сагайдачний.

Двічі Хотин переходив до рук козацького війська на чолі із Богданом Хмельницьким під час визвольного руху українських земель від польської шляхти (1648–1654 рр.)

Протягом 1711–1718 рр. з руки султана Ахмеда III Хотинська фортеця вкотре зазнає реконструкцій та добудов, а її стіни стають ще більш недосяжними для ворогів. Реконструкціями займались французькі інженери, які заклали побудову зовнішньої смуги оборони, загальна площа якої склала 22 га. Оборонна стіна містила кам'яний контрескарп та бастіони для артилерії. Також, зведено чимало складів, казармів та мечеть.

Хотинська фортеця, підвальний музей

В підвальному музеї Хотинської фортеці

Модернізація не стала на заваді Російській імперіїї. Протягом російсько-турецької війни Хотинська фортеця тричі пала перед Російською імперією, — 1739 р., 1769 р., 1787р. Але довго утримувати росіянам її не вдавалось в жодному із трьох окупацій — кожного разу османське вісько відвойовувало фортецю. Тільки в 1812 р., після чергового взяття Хотина в 1806 році, відбулось підписання мирного договору, згідно якого місто перейшло в остаточне володіння Російської імперії. Невдовзі, 1856 р., Хотинська фортеця втратила своє стратегічне оборонне значення.

1918–1944 рр. значаться роками, коли Хотинською фортецею опікувались румунські королі. А вже по закінченні Другої Світової Війни Хотин входить до складу УРСР.

В 2000 році фортеця отримала статус одного із «Семи Чудес України» та стала державним історико-архітектурним заповідником.

Архітектура Хотинської фортеці

У 1991 році на пагорбі, передня частина від входу до фортеці (Бендерські ворота), було зведено пам'ятник ватажку козацького війська Петру Сагайдачному. Побудували пам'ятник на честь 470-ої річниці битви під Хотином, в якій брало участь козацьке військо на чолі із гетьманом Петром Сагайдачним.

Нова фортеця

Протягом 1711–1718 рр., згідно нових на ті часи стандартів зведення фортифікаційних споруд, була побудовна зовнішня лінія оборони, так звана Нова фортеця. Спорудження велось інженерами із Франції під патронатом правителя Османської імперії Ахмеда III.

Загальна територія Нової фортеці сягає близько 22 гектарів та складається із потужного кам'яного валу шириною 8 м з терасою. На кутах валу розмістились шість артилерійських бастіонів, які мають форму п'ятикутника та виступають над кам'яним валом. Оборонна лінія містить троє воріт, задля з'єднання фортеці із зовнішніми околицями. З південної сторони — Бендерські ворота, із західної — Ясські та із східної — Дністровські.

Якщо рухатись в напрямку до Старої фортеці, праворуч Ви побачите зведену для російського війська церкву Олександра Невського (1835 р.), ліворуч — руїни мечеті (1718 р.), а схилами вниз — школу для навчання військових навиків (1825 р.).

Церква Олександра Невського в Хотинській фортеці

Церква Олександра Невського, Хотинська фортеця

Давніше до складу Нової фортеці входили подвір'я коменданта, палац паші, корпус офіцерів, казарми (котрі могли вмістити 60-тисячне військо), службові приміщення та склади (збереглися й досі).

Стара фортеця

На заході Нової фортеці маярить Стара фортеця часів середньовіччя. Загальна територія цієї фортифікаційної споруди складає близько 0,7 га, а її зведення бере свій початок з 1476 року. Із зовні стіни Старої фортеці оздоблені мозаїкою, викладеною червоною цеглою, а їх висота сягає 40 м завширшки 7 м. Довкола на обороні фортеці височать п'ять веж, сполучені між собою бойовим коридором.

Хотинська фортеця, В'їзна (Надбрамна) вежа

В'їзна (Надбрамна) вежа, Хотинської фортеці

  • Із південної сторони розмістилась В'їзна (Надбрамна) вежа (1540-1544 рр.), яка сполучається мостом (раніше він був підйомним) із зовнішніми околицями світу;
  • Південно-західна вежа (1476 р.), яка має круглу форму діаметром 8,4 м;
  • З північно-західної сторони фортеці розташувалась Комендантська вежа (1476 р.) — круглої форми діаметром 6,3 м;
  • Найбільш стійкою перед ворогом стане Північна вежа (1476 р.). Маючи прямокутну форму, три яруси бійниць. Саме ця вежа розраховувалась на самостійну оборону, якщо б цілу фортецю було захоплено;
  • Останньою є Східна вежа у формі квадрата в перерізі.

Двір всередині Хотинського замку

Внутрішня частина Хотинського замку поділена на дві частини: Південну та Північну.
Південна частина, так званий двір воїнів, знаходиться біля входу до фортеці. До цієї частини можна віднести: колодязь завглибшки 65 м, каплиця, корпус із казармами та підвали для зброї, господарських товарів.
Між Північною вежею та комендантським палацом — Північна частина, так зване Комендантське подвір'я.

Хотинська фортеця, внутрішній двір

Внутрішній двір Хотинської фортеці

Загадкові надписи кам'яних мурів Хотинської фортеці

Цікавим для туриста стануть загадкові символи на височенних кам'яних стінах фортеці. Магічні знаки мали велике символічне значення у житті християн — символи мудрості, символи золотої гори тощо. Вважалось, що вони захищали фортецю силами Всевишнього. Турецька орда не змогла стерти з лиця землі ці символічні знаки, для цього їм потрібно було б перетворити стіни замку в руїни.

Також Вашу увагу приверне незвична пряма на одній із стін Хотинської фортеці. Говорять, що вона була помітною ще в часи XVIII ст. Про її існування складено чимало легенд, одна з яких голосить, що це сльози загинутої дівчини, інша — що тут в стіни фортеці було замуровано людину під час будови. Одні експерти твердять, що волога пряма утворилась з оливи, інші — що це утворення від селітри, котра входила до складу пороху.

Цікаво й те, що неподалік Хотинського замку було знайдено скарб у вигляді різноманітних монет родом із Тюрінгії, Саксонії, Чехії, Угорщини тощо. Нажаль, більшість монет сьогодні знаходяться в Санкт-Петербурзі.

Панорама Хотинської фортеці

Хотинська фортеця, панорама

Хотинська фортеця — ключова складова для багатьох фільмів

Фортеця в Хотині є однією із найчудовіших історико-архітектурних спадщин України. Фортеця та її околиці наскільки мальовничі, що не один режисер взяв за основу Хотин для кадрів у своєму кіно. Кам'яні стіни Хотинської фортеці яскраво передають історичні події давнини, адже замок був ключовою стратегічною спорудою у багатьох вирішальних битвах.

  • «Тарас Бульба»;
  • «Гадюка»;
  • «Захар Беркут»;
  • «Балада про доблесного лицаря Айвенго»;
  • «Три мушкетери»;
  • «Чорна стріла»;
  • «Стара фортеця»;
  • «Стріли Робін Гуда»;
  • «Ясса».

Контакти Хотинської фортеці

  • Чернівецька область, місто Хотин, вулиця Святопокровська, 40а;
  • Контактні тел.: (03731) 213-73, (03731) 229-32, (03731) 213-86.

Поради туристу

Якщо Ви поклали за основу свого туру Хотинську фортецю, то він стане для Вас незабутнім. Тимпаче, що дістатись сюди у Вас не складе великих труднощів: можна рухатись як із Кам'янець-Подільського (25 км), так і з міста Чернівці (65 км). Також радимо відвідати й Кам'янець-Подільску фортецю, яка знаходить в 25 кілометрах від Хотинської.

Хотинська фортеця, карта

Карта Хотинської фортеці

Розташування

Координати GPS: 48.52200720, 26.49835060

Хотинська фортеця, Чернівецька область
Пошук місць поблизу за радіусом:
20км 10км 5км 2км 1км

Поділитися в соціальних мережах

Завантажити фото в альбом

Коментарі

Увійти
Автор
Відповісти:
Надіслати
582
10