Фортеця Кам'янець-Подільська

Кам'янець-Подільська фортеця

Із сторінок історії Кам'янець-Подільської фортеці

Кам'янець-Подільску фортецю було зведено для оборони Турецького мосту, котрий об'єднує Старе місто і «Велику землю». Згідно із свідчень археологів на території теперішньої фортеці у IX-XII ст. існував дитинець, обведений дерев'яними укріпленнями та земляним валом. Саме він став спорудою, яка захищала давньослов'янське поселення князівства Галицько–Волинського.

Так, на рубежі XII-XIII ст. сталась пожежа, після котрої довелось замінити дерев'яні укріплення на кам'яні. Але й це не стало на заваді правителю Золотої Орди — в 1240 році орда Батию, прорвавшись через стіни фортеці, увірвалась до міста та знищила велику частину жителів. Після цієї навали Кам'янець понад століття перебував під владою татаро-монголів.

Вид на Кам'янець-Подільський замок

Вид на Кам'янець-Подільську фортецю

Пройшло понад 100 років після окупації Кам'янця татаро-монголами, як в 1362 р. військо татар зазнало поразки в битві під Синіми Водами від великого Литовського князя Ольгерда. Тоді фортеця була передана у володіння його племінникам, а саме: Юрію, Борису, Олександру, Костянтину та Федору. Саме за правління цих князів бере початок відродження фортеця. Вносяться пожертви як простих шляхтичів та купців, так і римських пап, які давали Кам'янцю пожертву «Милостиню Святого Петра», — фортеця наберає свого безповоротного вигляду.

Після гибелі Вітова між спадкоємцями почались чвари та сварки, тоді ж фортеця переходить у володіння до рук Речі Посполитої (1434–1793 рр.). В період панування Речі Посполитої фортеці надають велике стратегічне значення. Кам'янець набуває статусу королівського міста та стає центром польського воєводства.

У зв'язку із численними модернізаціями під патронатом польським, Кам'янець-Подільський замок наберає свого закінченого вигляду. Головною із модернізацій стала перебудова фортеці в 1621 році на чолі із інженером Теофілом Шомбергом. Метою реконструкції було пристосування замку для артилерійської оборони.

Після панування Речі Посполитої, понад три століття, у 1793 році Кам'янець відійшов у володіння Російської імперії, а згодом, у 1975 році став центром губернії Подільської.

Панорамний вид Кам'янець-Подільської фортеці

Панорама Кам'янець-Подільської фортеці

1809–1812 рр. — російсько-турецька війна. Після її закіннчення Росія значно розширила свої кордони в сторону півдня, внаслідок чого Кам'янець-Подільська фортеця втрачає своє стратегічне оборонне значення та стає виправним закладом.

Під час Першої Світової війни замок нагадав про себе в якості стратегічного пункту. В Кам'янці розташувався штаб Південно-Західного російського фронту.

Протягом громадянської війни (1971–1923 рр.) в місті Кам'янець часто змінювалась влада: більшовики, українські націоналісти, німецько-автсрійське панування. Слід відмітити, що Кам'янець-Подільський, протягом нетривалого часу (1919–1920 рр.), був столицею України. Сталось це внаслідок капітулювання Директорії та уряду УНР із Києва.

У 1928 році Старій фортеці надають статусу державного історико-культурного заповідника.

Значних пошкоджень та втрат зазнали стіни Кам'янець-Подільського внаслідок потужних бомбардувань під час Другої Світової війни.

Сьогодні історико-архітектурний національний заповідник «Кам'янець-Подільський» занесено до переліку пам'ятників культурної спадщини світу ЮНЕСКО.

Архітектура Кам'янець-Подільської фортеці

«Побудовна рукою Бога» — саме така репутація закріпилась за Кам'янець-Подільською фортецею ще із часів середньовіччя. В подарунок від природи замок отримав неприступні береги, які омиваються широким руслом річки Смотрич. В свою чергу, людина скористалась цим даром та спорудила високі кам'яні стіни та облаштувала їх потужними знаряддями (1 трасниця та 10 гармат).

Старий замок, що є центральною частиною фортеці, побудований замкнутим чотирикутником неправильної форми та містить 11 веж довкола свого периметру. Загальна площа кріпосних стін Старого замку складає 1,5 га. Із південної сторони, ліворуч від входу до замку, бастіон захищають: Папська вежа, вежа Ковпак, Тенчинська та Ляська вежі; із сторони заходу — Денна башта, Нова вежа (Велика), Західна башта; із півночі, праворуч від входу до замку, — Чорна вежа (Нова Східна вежа), Лянцкоронська башта, Комендантська башта, вежа Рожанка, Водяна вежа, Північний та Південний бастіони.

Внутрішній двір в Кам'янець-Подільському замку

Внутрішній двір Кам'янець-Подільської фортеці

Папська вежа

У 1505–1515 рр. на третину данини св. Петра, надану Папою Римським Юлієм II, була побудована перша, ліворуч від входу до замку, гранчаста вежа. Саме в даній вжежі на початку XIX ст. тричі відбував ув'язнення лідер повстанського руху селян — Устим Кармелюк (1787–1835 рр.). Архітектура вежі є особливою: 1–2 яруси в розрізі нагадують форму квадрата, 3-4 — восьмигранника, 5- циліндра.

Папська вежа в Кам'янець-Подільському замку

Папська вежа, Кам'янець-Подільська фортеця

Вежа Ковпак

Рухаючись далі, бачимо вежу Ковпак (кінець XIV ст. — початок XVI ст.), яка зведена у вигляді циліндра із дахом формою конуса. Ця вежа зазнала значних модернізацій у 1544 році — було укріплено її фундамент, оброблені фасади, а прохід всередині стін було реконструйовано на зовнішній із північної сторони фортеці.
Значних руйнувань башта зазнала під час турецько-польської війни (1672–1676 рр.), тому до наших часів збереглась заввишки тільки 22 м.

Тенчинська вежа

Тенчинську вежу було зведено на початку XV ст., а її назву пов'язують із проживанням краківського каштеляна Яна Тенчинського в Кам'янці, котрий був особою, відповідальною за безпеку та належне функціонування замку. Особливою архітектурою даної вежі є її розміщення — на три четверті від території Старого Замку, а також особливим є п'ятий ярус, котрий більший в діаметрів від її основної частини на 0,9 м, завдяки правильно розміщеним кронштейнам. Цікавий факт, задля більшої безпеки фортеці, у XVIII ст., вежу було засипано аж до четвертого ярусу, а нині піднімається на 21 м.

Ляська вежа (Біла)

Ляська вежа, яка є четвертою ліворуч від входу до фортеці, має форму циліндра та складається із чотирьох ярусів. Своє найменування вона отримала за зберігання єпископських коштовностей. Її полюбляють ще називати «Біла вежа» — це пов'язано із її фізичними властивостями. Цікавим є надпис, який височить над дерев'яними дверима цієї вежі, — «Вірний друг більш рідкісний над фенікса». Значних реконструкцій зазнав другий ярус цієї башні у 1544 р. — бойовим залишили тільки четвертий ярус, фасади стін поштукатурили, обладнали внутрістенні сходи. Сьогодні висота Ляської вежі складає 22,5 м.

Ляська башта в Кам'янець-Подільському замку

Ляська башта, Кам'янець-Подільська фортеця

Денна башта

Денна башта вважається найстарішою із усіх веж (XII-XVI ст.). В перерізі за формою вона нагадує прямокутник із великою кількістю бійниць. Денна башта мала велике стратегічне значення, оскільки служила спостережним пунктом для фортеці. Для цього призначення на її вершині зведена дерев'яна надбудова із трампліном, який служив для доставки знарядь до верхнього ярусу Нової вежі. Цікавою архітектурною особливістю Денної вежі є відсутність в ній даху.

Нова вежа (Велика)

Нова вежа, або як її ще називають Велика, є найбільшою баштою фортеці (1544 р.). Дана вежа прибудована із зовнішньої сторони замку і має із ним тільки одну спільну стіну — це давало білші можливості та маневреність у веденні бойових дій. В перерізі вона являє собою п'ятигранник. Нова вежа була зведена із дотриманням останніх на той час правил захисного та оборонного мистецтва І. Претферсом. Основним стратегічним значенням цієї вежі був захист Денної башти, яка служила основним спостережним пунктом. Також Нова вежа мала оборонне значення в захисті фортеці із південної сторони, для цього під час проведення різних війн на неї закочували знаряддя.

Так 25 серпня 1672 року турки підірвали башту (турецько-польська війна 1672–1676 рр.) і вона зазнала сильних пошкоджень. Внаслідок цього оборона замку не вистояла.

Західна башта

Основним покликанням Малої Західної вежі є підсилення оборонної здатності фортеці із західної сторони. Побудував її разом із Новою вежею І. Претферсом. Разом обидві башти забезпечують обороноздатність однієї із найвразливіших сторін замку. Саме цей факт і обумовив їх практичне об'єднання.

Чорна вежа (Нова Східна вежа)

Останньою оборонною перешкодою для противника є Чорна вежа. На стіні вежі латиницею написано: «1544, Боже, тобі єдиному хвала. Йов Претвеч, архітектор». Із слів надпису можна зрозуміти важливість цієї вежі. Також досить символічне значенні носять вмуровані в стіну два ядра.

На протязі свого існування Чорна вежа, що у формі п'ятикутника та із шатровим накриттям, була свідком чималої кількості битв. Це підтверджує багаторазове реставрування цієї башти. Найбільших руйнувань вона отримала 26 серпня 1672 року з руки керманича фортечної артилерії Геклінга, котрий підірвав склад із порохом, котрий містився в її надрах. Цей вибух був протестом Геклінга проти капітуляції стін замку перед турецьким військом. Шкода, що жертвами стали понад 500 захисників замку.

Як і інші башти фортеці, Чорна вежа має свою архітектурну особливість — колодязь завглибшки 40 м та з дерев'яними колесами, діаметр котрих складає 4,5 м.

Колодязь в Кам'янець-Подільському замку

Колодязь, Кам'янець-Подільська фортеця

Лянцкоронська башта

Поуч із Чорною вежею, праворуч відносно входу до замку, розташована Лянцкоронська башта. Цю вежу побудували за кошти Яна Ляського (1456–1531 рр.) — примаса Речі Посполитої (голова єпископів держави), про що засвідчує його герб із каменю «Кораб», розміщений на південному фасаді стін вежі: вітрильний корабель із єпископською митрою. Особливістю даної вежі є виступ верхнього яруса над нижніми, який має форму конуса-купола. Сьогодні висота Лянцкоронської вежі складає 15 м.

З перших пір башта була надбрамною, оскільки на її першому ярусі пролягав шлях до міста, а другий ярус з'єднював її із Чорною баштою. Після пошкоджень в ході турецької навали 1672 року вежу було реконструйовано І. Претферсом.

Комендантська башта

Комендантська вежа (початок XV ст.) має вигляд невеликої башти циліндричної форми з конусним накриттям. Ця вежа вбудована в північну стіну і виступає над господарськими спорудами. Башта використовувалась як оглядовий майданчик керманичем гарнізону. Також в ній несли додаткову варту бійці для захисту дороги до міста. При зведенні вежі в першому ярусі містився прохід, який було перекрито при наступних реконструкціях фортеці. Нині сполученням до вежі служать середстінні сходи. Висота вежі в наш час складає 9 м.

Комендантська башта в Кам'янець-Подільському замку

Комендантська башта, Кам'янець-Подільська фортеця

Вежа Рожанка

Вежа Рожанка була зведена на кошти єпископа Креслава з Курозвенок. Про закінчення будівництва цієї башти свідчить пам'ятна табличка із надписом, в котрій видно, що вежу зведено в 1505 році. Однією із версій походження найменування вежі є українське слово «наріжна» (в значенні зовнішня), що зумовлено особливою архітектурою вежі: три чверті площі башти розташовані зовні від стін фортеці. Дана башта з'єднувалась із Водною тунелем, а цю інформацію знав тільки комендант замку.

Водяна вежа

Основне джерело води при облозі — саме цю стратегічну роль відігравала Водяна вежа, зведена за межами фортеці. Саме тому її було побудовано у каньйоні, в долині якого стелиться річка Смотрич. Як уже зазначалось вище, обидві башти (Водяна вежа та вежа Рожанка) були з'єднані таємним тунелем.

Західний бастіон в Кам'янець-Подільському замку

Західний бастіон Кам'янець-Подільської фортеці

Північний і Південний бастіони

Для підсилення оборонної здатності замку у XVII ст. Т. Шомберг розробив, на основі останніх на тоді досягнень голландського мистецтва зведення фортець, та звів проект Нової фортеці. Дана фортеця складалась із двох бастіонів — Північного та Південного. Оборонні зведення Нової фортеці мали продуману систему укріплень, валів та ровів, які об'єднювались із Старим Замком підвісним мостом. На сьогодні стіни Нової фортеці збереглись набагато гірше, аніж Старого Замку.

Новий замок в Кам'янець-Подільській фортеці

Новий замок, Кам'янець-Подільська фортеця

Боргова яма

Ліворуч від входу до фортеці, розмістилась Боргова яма, в котрій видно муляж боржника. У давні часи в неї кидали злісних боржників податку. Нині туристи кидають в неї монети задля того, щоб ніколи в своєму житті не відати боргів.

Боргова яма

Боргова яма, Кам'янець-Подільська фортеця

Перелік фільмів, в яких була задіяна Кам'янець-Подільська фортеця:

  • «Співробітник ЧК»;
  • «Щорс»;
  • «Народжені бурею»;
  • «На війні, як на війні»;
  • «Комісар»;
  • «Устим Кармелюк»;
  • «Стара Фортеця»;
  • «Дев'ять життів Нестора Махно»;
  • «Той, хто пройшов крізь вогонь»;
  • «Тарас Бульба»;
  • «Балада про доблесного лицаря Айвенго»;
  • «Небезпечно для життя!»;
  • «Циганка Аза»;
  • «Яса»;
  • «Тато».

Якщо Ви навідались на екскурсію до Кам'янець-Подільської фортеці також радимо відвідати Хотинську фортецю, яка знаходиться неподалік в 25 кілометрах звідси.

Розташування

Координати GPS: 48.67347910, 26.56301780

Кам'янець-Подільська фортеця, Хмельницька область
Пошук місць поблизу за радіусом:
20км 10км 5км 2км 1км

Поділитися в соціальних мережах

Завантажити фото в альбом

Коментарі(1)

Увійти
Автор
Відповісти:
Надіслати

Раджу всім хто сюди вперше їхатиме не скупитись і взяти гіда, який розкаже про всі деталі фортеці. А ні то перед тим почитати самому. Ми вперше їхали, то я із даної статті більше дізнався, аніж там. Все тому що ми гіда не брали(

| Відповісти | Спам
612
229
1