Руїни болехівської солеварні

м. Болехів

Болехів є містом обласного значення. Розташувалось містечко на берегах річки Сукіль. За етнографією Болехів ближче до Бойківщини. Декілька століть тому (за часів Київської Русі) територія сучасного міста була заселена давньоруськими поселеннями, про що свідчать різні розкопки та знахідки бронзової доби.

Місто Болехів пролягає на самому кордоні між Івано-Франківською та Львівською областями. Це місто можна назвати транзитним, особливо після того як через нього проходив торговельний шлях, що прямував до м. Стрий. Сьогодні по трасі, що проходить через місто, прямують майже не зупиняючись багато автівок, автобусів, вантажівок. Частенько в напрямку через Болехів рухаються туристичні автобуси до відомого усім туристам місця — Скелів Довбуша.

Панорама м. Болехів

Панорамний вид на м. Болехів

Із сторінок історії м. Болехова

Про «болехівські землі» трактується в першій письмовій згадці 1371 р.
Свою історія промисловості Болехів бере в 1546 р., коли було розпочато виварюванні солі. Згодом, через півстоліття, в 1603 р., місто отримує Магдебурзьке право. В складі Австрійської імперії місто перебувало із 1772 року. В 1919–1939 рр. місто відносилось до складу польських земель. Наприкінці XVI ст. в місті оселилось близько 200 родин поляків-осадників. З давніх давен Болехів був відомий як місто із великою кількістю ринків, на котрих продавалась велика кількість коней та худоби. Маючи в своєму складі велику кількість земель під пасовища та сінокоси, а також через слабку якість родючості грунтів, в Болехові успішного розвитку набирало тваринництво. Тому місто згодом стало одним із найбільших промислових центрів середньовіччя, а саме: по переробці шкіри, збруї, упряжок, взуття тощо.

Місто неодноразово потерпало від нападів кримських татарів (1524, 1546, 1562, 1594, 1620, 1667, 1672, 1695). В XVI-XVII ст. було зведено дерев'яний замок, який став охоронним осередком міської шляхти від звонішніх ворогів та місцевих опришків протягом двох століть. Заснування церковного культурно-просвітнього Братства датується в 1668 р. Саме це Братство стало засновником національної освіти в Болехові. Значних змін місто відчуло після входження Галичини до Австрійської імперії. Так, завдяки новій адміністрації, в Болехові побудовано монастир, костел, змінено (до сучансого виду) русло р. Сукіль, встановлено нову трасу до м. Стрий, сформовано ринкову площу, зведено поштову станцію та заїжджий двір, новий цвинтар

В 1784 році місто поповнилось німецькими колоністами. З 1785 р. починає вестись статистика, станом на тоді: 525 будівель, 3260 мешканців, з яких 2077 християни, 1179 іудеїв. З початком XIXст. в Болехові зведено цегельний завод, а вже наприкінці цього ж століття обертів набирає деревообробна промисловість: виробництво тари, сірників, будівельних матеріалів, меблів, столярних виробів. В 1850 році починає діяти місцевий суд.

Будучи потужним промисловим центром, в 1873 році через місто прокладається залізнична дорога Стрий — Болехів — Станіслав. З містом тісно пов'язана діяльність вилатної української письменниці Наталії Кобринської, яка вперше переїхала до Болехова в 1884 році. Її бать І. Озаркевич, котрий будучи послом до Австрії, був одним із основних кульурних діячів відродження просвітньої роботи посеред українського суспільства. У 1894 році в місті побудовано школу в 5 класів. В Болехові успішно працює товариство Просвіта (кредитні спілки, 18 читалень) до початку Другої Світової війни.

На початку XIX ст. Болехів було типовим єврейським містечком. Так в 1910 році із 4000 жителів міста, 78% — юдейське віросповідання, 15% — латинники, і тільки 5,5% — греко-католики. Цей показник був найбільшим посеред усіх міст галицьких.

Великі бої за місто датуються 4 травням 1915 р., що супроводжувалось переслідуванням ворогів у напрямку Галича і Калуша. Також в середині XIX ст., (в 40-х роках) діяли на Болехівщині загони УПА. Цікавим твердженням цього стала занхідка, у двох бідонах, архівів УПА в 2002 році під час лісозрубки в лісовій криївці неподалік від м. Болехова.

Після закінчення активної діяльності УПА на Болехівщині продовжували свою діяльність націоналістичні угрупування. Так в 60-х роках в селах Лужки, Кальні, Слободі Болехівській, Солукові була зароджена нова політорганізація — УНФ (Український Національний Фронт). На чолі ціїє організації стояли такі особи як: Дмитро Квецко, Ярослав Лесів, Михайло Дяк, Микола Крайник, Зіновій Красівський.

Старе фото м. Болехів, Ратуша

м. Болехів, Ратуша

Вул. Адама Міцкевича, м. Болехів

м. Болехів, вул. Адама Міцкевича

м. Болехів, фото старого залізничного вокзалу

Старий залізничний вокзал, м. Болехів


Визначні митці Болехова

Як уже згадувалось вище, визначну роль у культурному становленні м. Болехова відіграла Н. Кобринська, котра організувала курси для дівчат та сама проводила навчання по мистецтву ведення домашнього господарства. Також Наталія проводила активну культурно-просвітницьку діяльність. Саме Кобринська першою подала петицію до віденського парламенту щодо законодачого закріплення права жінок на освіту.

Частенько відвідувала місто і Ольга Кобилянська, яка була ученицею і послідовницею Н. Кобринської. Тоді ж вперше було створено першу українську організацію жінок та видано збірку «Перший вінок». До даного жіночого часопису увійшли твори 17-ти письменниць, зокрема: Лесі Українки, Дніпрової Чайки, Олени Пчілки (матері Л. Українки), Людмили Старицької та інших.

Також слід відмітити, що Болехівщину частенько полюбляв відвідувати і наш визначний поет усіх чсів — Іван Франко. Тут Франко гостював у своїх друзів та збирав цікаві матеріали для своїх подальших великих творів. Звичайно товаришував він і з Н. Кобринською, свідченням чого є його вірш на її честь під назвою «Вандрівка русина з бідою» (вандрівка в значенні слова мандрівка).

На що подивитись у Болехові

  • У місті діє музей ім. Н. Кобринської. Її особистий будинок було спалено, оскільки вона була хворою на важку хворобу тиф, від якої, на жаль, і помера;
  • Не залишиться поза Вашої уваги міська Ратуша (1863 р.). В ній зараз розміщується міська рада;
  • Неподалік від Ратуші Ви побачите церкву Святих Жон Мироносиць, побудовану у 1909 році;
  • Наступними культовими спорудами для туриста стануть костел Успіння Пресвятої Діви Марії (початок. ХІХ ст.), дерев'яна церква Успіння Святої Анни (1870 р.), а також греко-католицька церква Святої Параскеви (1860 р.);
  • В центральній частині міста Болехова збереглося декілька давніх будівель ХІХ ст., зокрема: колишній готель Брюкенштайна (нині будинок «Укртелекому»), колишня вілла доктора Клейнберга та житловий будинок, де зараз розташований лікувальний заклад;
  • Для туриста варто подивитись на залишки першого промислу М. Болехова — солеварні;
  • Монумент Іванові Франкові, який частенько полюбляв приїздити в гості до Болехова.

Болехівська міська Ратуша

м. Болехів. Ратуша

Розташування

Координати GPS: 49.07025180, 23.85431410

м. Болехів, Івано-Франківська область
Пошук місць поблизу за радіусом:
20км 10км 5км 2км 1км

Поділитися в соціальних мережах

Завантажити фото в альбом

Коментарі

Увійти
Автор
Відповісти:
Надіслати
141
1
8