Олеський замок

Олеський замок — перлина Золотої підкови Львівщини

Львівська земля багата на легендарні архітектурні пам'ятки. Окраса краю Підгородецький, Золочівський, Свірзький, Старосільський та звісно ж Олеський замок. Останній є чи не найвідомішим замком Львівщини, котрий повставши з цілковитої руїни протягом багатьох століть залишається мовчазним свідком та учасником навколишніх подій. До особливостей розташування слід віднести те, що височіє замок на 50-ти метровому стрімкому пагорбі в с. Олесько, що є південно-східною частиною Бузької низовини.

Олеський замок, Львівська область

Олеський замок, Львівська область

Легенди Олеського замку

Є дві легенда, які пов'язані з назвою цієї місцини. В обох фігурує дівчина з чудовим українським іменем Олеся. Перша сповіщає про те, що у останнього оборонця захисної споруди старости Івашка Прислужича була донька, яка піднімала бойовий дух в рядах олеських захисників і завжди залишалась з ними до кінця навіть у найнесприятливіших умовах. Інша, більш романтична, розповідає про дівчину, яка тікаючи від татар, омивала слізьми луги й поля. Там, де падали її сльози розливались життєдайні джерела. Обидві легенди сходяться на тому, що мешканці цієї місцевості назвали своє поселення в честь Олесі, одна мовить, що за мужність та відвагу, а інша — погублену дівочу красу.

Мандруючи історією Олеського замку

Точної дати заснування замку історики не наважуються назвати, але сходяться на тому, що ймовірніше за все замок заснований в XIII ст. за досить трагічних обставин: після зруйнування татарською ордою поселення Пліснеське, уціліла частина його мешканців зуміла перебратись в селище Олесько, де й почала будівництво надійного укриття від майбутніх вторгнень неприятеля. Зручне розташування надавало значну перевагу мешканцям замку. Влучному оку вартових відкривалась доволі інформативна панорама всіх підступів до укріплення, а також при воєнній баталії це давало змогу максимально вдало оборонятись, вдаючись до гарматного обстрілу противника. Невід'ємною перевагою, що не раз зіграла з ворогом злого жарту, є природна особливість, а саме болотиста місцевість, що оточує замок.

Вид Олеського замку із висоти пташиного польоту

Олеський замок з висоти пташиного польоту

Перша письмова згадка про Олеський замок датується 1327 роком і пов'язана з правлінням галицько-волинського князя Юрія, один з синів котрого, на думку істориків, звів споруду. У 2 половині XV ст. замок перестав виконувати оборонну функцію й перейшов у приватну власність магнатських родів: спершу Даниловичів, за правління котрих набув свого найбільшого розквіту, відтак родин Собєських та Жувуських. Один з представників роду Даниловичів — Іван довів замок майже до тієї кондиції, в якій він і зараз є. Коштом мешканців навколишніх сіл тут утримувався костьол, було відкрито перші школу та лікарню. Цей магнат підтримував хороші взаємини з козацтвом й був представником королівських інтересів на Запорозькій Січі. Батько відомого українського гетьмана Богдана Хмельницького — Михайло Хмель був на службі в Даниловича. У зв'язку з цим Богдан провів в Олеському замку вагому частину свого життя.

З цією архітектурною пам'яткою загадковим чином пов'язані долі цілої низки відомих не тільки українських, але й світових історичних діячів. Після перерозподілу українських земель між більш впливовими сусідами-загарбниками, Олеський замок опинився на перетині інтересів та державних кордонів Литви й Польщі. Саме ця важлива прикордонна споруда стала яблуком розбрату для держав-гігантів. З 1340 року власником Олеського замку став литовський князь Любарт, а через 26 років замок відійшов у володіння польського короля Казимира Великого.

Вид Олеського замку зверху

Олеський замок, вид зверху

Олеський замок досить відомий у історії нашого західного сусіда Польщі тим, що в ньому 1627 році народився майбутній король Речі Посполитоїі Ян Третій Собєський, ім'я якого вшановано історичною пам'яттю через славетну перемогу над полчищами татар в битві під Віднем. З народженням цього полководця пов'язана легенда Олеського замку: під час пологів замок був оточений татарами, була незвичайна негода й раптово в мармуровий стіл, куди поклали новонародженого, влучив грім, який розколов його навпіл. Через сильний шок бабка-повитуха оніміла, а хлопчик здобув звання щасливця та пророцтво про незвичайну долю й велич.
За часів Яна Третього замок набув статусу «королівської резиденції». Дружина короля Марія Казимира де Аркуйон особисто турбувалась й займалась оформленням замку.

Пізніше замок став власністю сина короля Якуба, котрий продав його через три роки родині Жевуських, які оздобили замок на свій лад багатими помпезними інтер'єрами. До роботи над оформленням замку був зокрема залучений відомий французький скульптор Леблан. Після смерті Северина Жевуського, який найбільше переймався замком, всі коштовності були перевезені його братом Вацлавом у сусідній Підгородецький замок. Пізніше замок попав в руки Олександра Зелінського, а ще пізніше до родини Літинських, з іменами яких історики пов'язують початок руйнування й занепад колишньої величі споруди. З середини XIX століття в замку перестали проводитись ремонтні та відновлювані роботи. Нищівної дії стану замку завдав також й сильний землетрус 1837 року. Цікаво, що тогочасні власники теж не дуже сильно щадили замок: одного разу, зовсім випадково, в одній з стін було знайдено чималий сховок з коштовностями. Це й приписало замкові смертний вирок. «Золота лихоманка» заволоділа власниками й вони почали масову руйнацію розписаних стін, підлоги, камінів та колодязя, глибиною 42 метри, яким мешканці замку користувались ще з XV століття.

Олеський замок, Львівська область

Олеський замок

Це призвело до того, що вкінці XIX століття замок перетворився на жалюгідну руїну. До воєнних років сільська громада використовувала замок в якості школи для жіноцтва, а під час Другої Світової війни замок слугував військовим складом. Мало що тоді свідчило про колишню велич й славу.

У 1951 році природа знову завдала удару цій багатостраждальній архітектурній пам'ятці — блискавка влучила в замок наполовину його спопеливши.

Світлим роком в історії замку є 1958 рік. Саме тоді почались реставраційні роботи, а впродовж 1969–1975 років за сприянням працівників Львівської картинної галереї у замку відкрито музей. Справжніми борцями за культурну спадщину стали директор цієї галереї Борис Возницький та архітектори Шуляр й Могитич, стараннями яких Олеський замок повстав мов фенікс з попелу.

Інтер'єр кімнати Олеського замку

Інтер'єр однієї із кімнат Олеського замку

В 11 залах зібрані твори живопису (зокрема, іконопис), побуту, прикладного мистецтва та скульптури датовані XIV-XVII століттям, які зібрані на теренах Західної України. Своєю масштабністю та багатоплановістю вражає полотно «Битва під Віднем». Музей виставив не цілих 10% відсотків свого багатого фонду й є надія, що невдовзі на огляд відвідувачів буде представлено інші 90%.

Відновлений замок досить активно «грає» в кіно. Серед відомих стрічок «Пастух Янко», «Борис Годунов», «Три мушкетери».

Також поруч з Олеським замком збереглись монастирські будівлі капуцинів, які датуються 1737 роком і є відображенням класичної архітектури Бароко, в центрі якої костел, до якого прибудовані монастирські келії з тупиковими двориками та трьохметровим парканом.

Контактна інформація щодо Олеського замку

  • Львівська область, Буський район, смт Олесько, вул. Замкова, 34;
  • Контактний тел.: +38 (03264) 2-51-93;
  • Час роботи влітку: 11.00-18.00;
  • Час роботи взимку: 10.00-17.00;
  • Вихідний: понеділок.

Розташування

Координати GPS: 49.96849570, 24.90084330

Олеський замок, Львівська область
Пошук місць поблизу за радіусом:
20км 10км 5км 2км 1км

Поділитися в соціальних мережах

Завантажити фото в альбом

Коментарі

Увійти
Автор
Відповісти:
Надіслати
465
94