Маршрут на Говерлу і Кукул із Козьмещика

• Притулок Козьмещик — г. Говерла — г. Велика Кознєска — г. Кукул — с. Лазещина;
• Загальна протяжність — 29 км. Висота виходу — 880 м. Найвища точка — 2061 м. Тривалість маршруту — 2 дні. Складність — середня.

Існує чимала кількість маршрутів на найвищу вершину українських Карпат — Говерлу. Існує думка, що саме похід з Козмещика — найлегший. Але як відомо: скільки людей, стільки існує думок. Складність кожен турист визначає по своїй силі. Зате можна впевнено сказати, що цей маршрут — можливість якнайдовше милуватися навколишніми краєвидами, не поспішаючи, підніматися Чорногірським хребтом.

Щоб розпочати похід, потрібно з села Лозещина добратися до притулку Козьмещик. Тут можливі два варіанти — спеціально замовленим автомобільним транспортом або пішки. Дорога чимала — 10 км.

Недалеко від притулку протікають потічок Козьмещик та річка Лазещина. От між ними знаходимо польову дорогу, яка виводить на заліснений відріг хребта. Тут і починається досить стрімкий підйом. Уже вище в лісі шлях вирівнюється і виходить на простору полонину на схилі відрога. Тут можна знайти будиночок, а також потічок непостійного джерела, що перетинає доріжку. Від цього потічка навпростець виходимо на шлях, що проходить вододілом відрога.

І знову проходимо ліс, милуючись краєвидами Говерли зліва та Петросу справа. Стежкою виходимо на порівняно не високу вершинку, яку в народі називають Коменом (1850 м). Вона розподіляє українсько-румунський кордон.

Для досягнення мети залишилося якихось 200 метрів набору висоти. І ось вона Говерла — найвища вершина українських Карпат. З румунської назва вершини перекладається як «важко прохідне підняття» або «снігова вершина». Так як недалеко румунський кордон, то з вершини відкривається краєвид не тільки на українську, а й на румунську сторону. Панорама просто надзвичайна! Враження неймовірні! Саме тут можна «доторкнутися» до хмар, від такої висоти паморочиться в голові, від побаченого здається, що за спиною виросли крила! Тільки щоб пережити ці щасливі враження, варто піднятися на вершину.

З Говерли спускаємося у північному напрямку над урвищем великого кару. Дальше буде трішки легше — подальша мандрівка проходитиме вже добре второваною стежкою (близько 7 км), що проходить повз лінії старого кордону. Подолавши шлях, виходимо на полонину Кукул. Тут можна комфортно перепочити у двох колибах, в одній з яких є справжня мурована піч. Якщо ви потрапите в сезон, то можете зустріти справжні отари овець та їх пастухів. Довкола полонини розрісся густий смерековий ліс, так і манить в свою гущу, щоб назбирати в ньому його дарів — справжніх білих грибів та соковитих ягід. Поруч полонина Григорівка, з неї виходимо у ліс. Через 2 км розвилка, направо до залізничної Станції Вороненка. Прямо через гору Верх-Дебри у село Лозещина, де і закінчиться маршрут по Карапатських вершинах. Кількаденне перебування серед дикої місцевості змушує людину по-новому глянути на звичне їй життя. Звичайно, погляд у кожного свій, але з впевненістю можна гарантувати — по поверненню додому, щось в думках таки змінюється.

Якщо турист зумів порозумітися з природою, по-справжньому відчути її красу та переваги, то закохався в Карпати на все життя!