Туристичний маршрут Сивулянським хребтом

• с. Гута — пол. Погар — г. Боревка — г. Велика Сивуля — пол. Рущина — с. Гута;
• Загальна протяжність — 39 км. Висота виходу — 650 м. Найвища точка — 1836 м. Тривалість маршруту — 2 дні. Складність — середня.

Цікаво, що добиратись на найвищий хребет Горган можна трьома різними способами. Один з них прямує з Осмолоди вздовж водойми Бистрик. Інший починається біля річки Бистриця й прямує вздовж потоку Салотрук. Ще є один шлях безпосередньо із поселення Стара Гута, що розташувалось біля гирла річки Бистриця. Досвідчені мандрівники для штурму Сивулянського хребта рекомендують обрати саме цей шлях, що починається в селищі Стара Гута, яке знаходиться на відстані 60 кілометрів від обласного центру Прикарпаття — Івано-Франківськ. Дістатись до проміжного пункту — урочища Лисець не буде важким завданням, адже ця ділянка дороги дуже сприятлива. Лисець розташувався на березі річки Бистриця, що знаходиться від АС Гута приблизно на відстані 4,5 кілометрів. Хороша новина для тих, хто бажає відновити сили: тут можна смачно попоїсти в колибі та й відпочити в будиночку. Перейшовши водойму Лопушна, потрібно прямувати вверх її долиною, не забувши перед тим повернути праворуч. Цей шлях приблизно на 3,5 кілометри виведе на цікаву поляну, де знаходяться руїни колишнього гуртожитку. Саме з цієї поляни починається розгалуження трьох потоків з гирла річки. Після того як повернули праворуч, перейшовши убрід дві ліві притоки річки Лопушна, піднімаємось стрімко угору лісом. Невдовзі, подолавши приблизно відстань в кілометр, опиняємось у хащах молодого лісу. До речі, колись тут знаходилось Бойкове поле. В західній частині цього «поля» можна оглянути пам'ятник, оглянувши, бачимо розгалуження стежинок. Ось тут потрібно бути дуже обачним, та повернути ліворуч й просуватись добре втоптаною стежиною. Стежинка виводить нас на плай Погар, висота котрого 1330 м, і який знаходиться у западині між Сивулянським хребтом та гірським масивом під назвою Ріг. Праворуч відкривається вид на вершину Мала Боревка, але слід бути дуже спостережливим, щоб це зауважити. А ліворуч розташувалась вершина Боревка, саме з цієї вершини розпочинається сходження на Сивулянський хребет.

Але ця пригода не для мерзляків, адже сама полонина закрита від сонця двома великими вершинами. Нам потрібно дістатись до заходу поляни та перетнути витік водойми з уже знайомою нам назвою — Лопушна. Річка Лопушна впадає у річку Бистрик. А ми підіймаємось доверху й опиняємось у сідловині, що знаходиться між Боревкою та вершиною, назва котрої невідома, але відома висота — 1440 м. З цього місця простуємо гребенем хребта, тримаючись лінії водяного поділу, у південно-східному напрямку. І ось ми на горі Боревка, висота якої 1695 м, наступна вершина — Лопушна (1772 м), а далі розташована вершина — Велика Сивуля. Ця гора найвища у гірському комплексі Горгани, висота складає 1838 м. Одразу за цією вершиною, заховалась її «молодша сестра» — Мала Сивуля, висота її — 1815 м. Саме на цій вершині зустрічає геодезичний стовп з бетону. Вершини обох «гір-сестер» покриті розсипами сірого каменю — горганами, що й дало назву цьому зовнішньо-карпатському гірському масиву.

З вершини Мала Сивуля спускаємось униз, дотримуючись південного напряму. До речі, нам зустрічаються вказівники, які виводять нас до плаю Рущина. На цій полонині бере свій початок відома карпатська водойма — Бистриця Солотвинська. Цікаво, що відстань від плаю Погар до Рущини становить приблизно 8 км. Саме у цій місцині, знаходиться напівзруйнована лісова хатина, де можна заночувати. З полонини Рущина, тримаючись південно-східного напрямку, де була лінія колишнього державного кордону між Польщею та тодішньою Чехословаччиною (до війни), варто приблизитись до бетонного стовпа під номером «18». Саме тут, над витоком річки Салотрук знаходиться урвище з справді пекельною назвою — Пекло. В цьому урвищі, навіть неозброєним оком можна помітити прошарки гірських порід, які в науковій точці зору носять назву «фліш».

З плаю Рущина беремо курс на вершину Привододільних Горган, а це — Берть, Велика та Мала Кепута, Буштул. До речі, потрапити на ці вершини можна таким чином: тримаємось південно-східного напрямку, простуючи вздовж старого кордону, попадаємо до Кінця, Горгану (1,6 км) та просуваємось низькогір'ям. З самого урвища Пекло є декілька маршрутних варіантів. Можна просуватись на південь, притримуючись старого кодону між Польщею та Чехословаччиною й вийти до Тавпіш, Тавпширку та відомого перевалу Легіонів. Інший варіант: тримаємось північно-східного напрямку та просуваємось до вершин Негрова, Короткана (або ж інша назва — Боярина), опиняємось у долині вищезгаданої водойми Салотрук та попадаємо у поселення Бистриця.

З плаю Рущина до поселення Гута легше всяко потрапити таким чином: просуватись уздовж водойми Бистриця Солотвинська, минаючи напрочуд миловидні урочища Жолоб та Межиріка. До речі, якщо говорити про відстань від полонини Рущина до АС Гута, то становить вона — близько 18 км.