Озеро Несамовите

Особливості озера Несамовите

Цікаво, що озеро Несамовите оптично нагадує Антарктиду. Географи і до сьогоднішнього часу ведуть суперечки, щодо розташування озера Несамовите. Деякі з них стверджують начебто озеро розташоване в Закарпатській області, але, на жаль, це твердження не є правильним і доказом цього являються сучасні карти та факт, що озеро розташоване на північний схід від головного Чорногірського хребта, де проходить межа між областями.

Як добратися до озера Несамовите

Дістатись до Ворохти не є важким завданням: можна доїхати поїздом. З Ворохти потрібно добратись до туристичного комплексу «Заросляк», не найприємніша новина, але далі потрібно подолати 8 кілометрів поганенькою дорогою. Біля вищезгаданої бази дороги розходяться — одні прямують підкоряти Говерлу, а інші звертають вліво й крокують по стежині до озера Несамовите.

Маршрут до озера Несамовите із турбази «Заросляк»

Добирання до цього живописного місця займе близько 3 годин ходу. Довжина стежини становить 6 км, а знаходиться сама стежина на території Говерлянського ПОНДВ. Бере свій початок з бази — «Заросляк». Потрібно прямувати на південь, перейти через місток річку Прут, вийдете на північному-сході гірського хребта вершини Пожижевської. Справа — вишикувались будинки дослідницького стаціонару Екологічного Інституту Карпат Національної академії України. Цікаво, що саме тут можна ознайомитись з представниками флори краю та відвідати метеостанцію. Прямуємо далі в сторону південного заходу й стежина приводить нас до гірсько-соснового ліску, а далі прямує до званої в народі «австрійської дороги», яка знаходиться між горами Пожижевською та Данцеж. Стежку проклали ще до воєнних років. Обійдемо скелясті вершини та вийдемо на оглядову площадку, звідси відкривається широка панорама на Великі та Малі Кізли. Що це таке? Це карові гребені, які виникли в давні часи за допомогою льодовиків. На верхній межі цього карпатського лісу, а це понад 1 400 метрів над рівнем моря, розташувалось унікальне місцезростання бореального характеру, що носить назву — ліннея північна. Загалом тут можна віднайти багато рідкісних рослин, серед них — фіалка відхилена, гірська арніка, карпатські дзвоники, шафран Гейфеля та білий сон. Звертаємо полониною до комплексу чагарників, де знайшов свій прихисток ще один рідкісний представник флори — східний рододендрон карпатський. На шляху нас зустріне потічок Орендарчук, який поведе нас крізь соснові та вільхові зарослі до озера, яке не має імені — Безіменне. Його загальна площа — 0,2 га. Точне місцезнаходження — вершина Данцежем. Прямуємо на південний схід й потрапляємо до унікального живописного місця — озера Несамовите. Стежина веде нас в долину однойменного потоку, до вже раніш згаданих урочищ Великі та Малі Кізли, а дістатись до біостаціонару на вершині Пожижевській краще за все верхньою межею лісової смуги.

З тієї причини, що в цих місцях існує перехід від лісового поясу до субальпійського, зустрічаються лісові та високогірні жителі фауни. Серед цього різноманіття тваринного світу — бурий ведмідь, лісова куниця, благородний олень, звичайний кабан, нориця. У різні пори року тут зустрічаються такі небесні жителі — звичайний боривітер, білозубий дрізд, глухар, сапсан, чорний дрізд та тинівка. Серед плазунів — гадюка звичайна та живородяча ящірка. Серед представників земноводного світу можна зустріти: трав'яну жабу, плямисту саламандру, тритонів обох видів.

До речі, не заблукати допоможе те, що маршрут маркований. Колір й вигляд потрібної марки — смуги горизонтального характеру з червоною посередині.